золото
古东斯拉夫语
词源
来自原始斯拉夫语 *zȏlto。
名词
золото (zoloto) n
- 金
- Template:R:orv:izb1076
- […] и придосте къ стоборию золотьмь покръвеноу· и полаты зѣло славьны и красьны· и зьрѧштю созоменоу тамо·
- […] i pridoste kŭ stoboriju zolotĭmĭ pokrŭvenu· i polaty zělo slavĭny i krasĭny· i zĭręštju sozomenu tamo·
- （请为本引文添加中文翻译）
- Template:R:orv:izb1076
变格
золото的变格（硬音o-词干）
| 单数 | 双数 | 复数 | |
|---|---|---|---|
| 主格 | золото zoloto |
золотѣ zolotě |
золота zolota |
| 属格 | золота zolota |
золоту zolotu |
золотъ zolotŭ |
| 与格 | золоту zolotu |
золотома zolotoma |
золотомъ zolotomŭ |
| 宾格 | золото zoloto |
золотѣ zolotě |
золота zolota |
| 工具格 | золотъмь zolotŭmĭ |
золотома zolotoma |
золотꙑ zoloty |
| 方位格 | золотѣ zolotě |
золоту zolotu |
золотѣхъ zolotěxŭ |
| 呼格 | золото zoloto |
золотѣ zolotě |
золота zolota |
派生词
来源
- Template:R:ru:SRJa1117
- Sreznevsky, Izmail (1893), “золото”, Матеріалы для Словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Materials for the Dictionary of the Old East Slavic Language According to Written Monuments] (俄语), 卷1: А – К, Saint Petersburg: Department of Russian Language and Literature of the Imperial Academy of Sciences, 页995
俄语
词源
继承自古东斯拉夫语 золото (zoloto)，来自原始斯拉夫语 *zolto，来自原始印欧语 *ǵʰolh₃tom (o-grade)，来自*ǵʰelh₃- (“黄；微光，闪耀”)。зла́то (zláto)的同源对似词，源自教会斯拉夫语 злато (zlato)。 对照乌克兰语 золото (zoloto)、白俄罗斯语 золата (zólata)、保加利亞語 和 马其顿语 злато (zlato)、捷克語、塞爾維亞-克羅地亞語、斯洛文尼亞語、 和 斯洛伐克语 zlato、波蘭語、卡舒比語、下索布語、 和 上索布语 złoto、波拉布语 zlåtă。
发音
- IPA(帮助)：[ˈzolətə]
音频
名词
зо́лото (zóloto) n inan（属格 зо́лота，不可数，关系形容词 золото́й，指小词 зо́лотце，贬称词 золоти́шко）
变格
зо́лото的变格形式 (inan sg-only 中性-form 硬音词干 accent-a)
зо́лото的旧变格（改革前）形式 (inan sg-only 中性-form 硬音词干 accent-a)
同义词
- (科学上)： а́урум (áurum)
- (古旧，诗歌)： зла́то (zláto)
衍生词
- золоти́стый (zolotístyj)、золочёный (zoločónyj)、позоло́ченный (pozolóčennyj)、раззоло́ченный (razzolóčennyj)
- золоче́ние (zoločénije)、золоту́ха (zolotúxa)、позоло́та (pozolóta)
- золоти́ть (zolotítʹ)、позолоти́ть (pozolotítʹ)、золоти́ться (zolotítʹsja)、озолоти́ть (ozolotítʹ)、озолоти́ться (ozolotítʹsja)
- золотодобы́ча (zolotodobýča)
- золотопромы́шленность (zolotopromýšlennostʹ)
相关词
- зелёный (zeljónyj, “绿色”)
- зе́лье (zélʹje, “饮剂”)
- желчь (želčʹ, “胆汁”)
- жёлтый (žóltyj, “黄色”)
- зола́ (zolá, “灰”)
来源
- Derksen, Rick (2008) Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 4), Leiden, Boston: Brill, ISBN 978 90 04 15504 6, 页547
- Vasmer, Max (1964–1973), “золото”, Этимологический словарь русского языка [俄语语源词典] (俄语), 译自德语并由Oleg Trubačóv增补, 莫斯科: Progress
- 切尔内赫, 帕维尔 (1999), “золото”, Историко-этимологический словарь русского языка [俄语历史词源词典] (俄语), 卷1, 第3次重印版, 莫斯科: 俄罗斯语言, 页328
乌克兰语
| 化学元素 | |
|---|---|
| Au | |
| 前：пла́тина (plátyna) (Pt) | |
| 后：ртуть (rtutʹ) (Hg) | |
发音
- IPA(帮助)：[ˈzɔɫɔtɔ]
音频
名词
зо́лото (zóloto) n inan（属格 зо́лота，不可数）
变格
зо́лото 的变格（无生，唯单，硬音中性，重音模式-a）
衍生词
- золоти́й (zolotýj)
来源
- золото in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka
- золото in Horox (slovozmina)
- золото in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)
