зуб
白俄罗斯语
词源
继承自古白俄罗斯语 зубъ (zubŭ)，来自古东斯拉夫语 зꙋбъ (zubŭ)，来自原始斯拉夫语 *zǫbъ，来自原始波罗的-斯拉夫语 *źámbas，[1]来自原始印欧语 *ǵómbʰos。 与教会斯拉夫语 зѫбъ (zǫbŭ)同源。
发音
名词
зуб (zub) m inan（属格 зу́ба，主格复数 зу́бы，属格复数 зубо́ў）
变格
来源
- ↑ Derksen, Rick (2008) Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 4), Leiden, Boston: Brill, ISBN 978 90 04 15504 6, 页549
俄语
替代写法
- зубъ (zub) – 1918年拼写改革前的写法
词源
继承自古东斯拉夫语 зꙋбъ (zubŭ)/зоубъ (zubŭ)，来自原始斯拉夫语 *zǫbъ，来自原始波罗的-斯拉夫语 *źámbas，[1]来自原始印欧语 *ǵómbʰos。 与教会斯拉夫语 зѫбъ (zǫbŭ)同源。
发音
- IPA(帮助)：[zup]
音频 - 韵部：-up
名词
зуб (zub) m inan（属格 зу́ба，主格复数 зу́бы 或 зу́бья*，属格复数 зубо́в 或 зу́бьев*，关系形容词 зубно́й，指小词 зубо́к 或 зу́бчик） (* 机械。)
变格
衍生词
- беззу́бый (bezzúbyj)
- зуба́стый (zubástyj)
- зуба́тка (zubátka)
- зубе́ц (zubéc)
- зуби́ло (zubílo)
- зубовный (zubovnyj)
- зубодёр (zubodjór)
- зубочи́стка (zubočístka)
- зубчатый (zubčatyj)
- име́ть зуб (imétʹ zub)
- ни в зуб ного́й (ni v zub nogój)
- навя́знуть в зуба́х (navjáznutʹ v zubáx)
- положи́ть зу́бы на по́лку (položítʹ zúby na pólku)
- не по зуба́м (ne po zubám)
- получи́ть по зуба́м (polučítʹ po zubám)
参见
- би́вень m (bívenʹ)
来源
- ↑ Derksen, Rick (2008) Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 4), Leiden, Boston: Brill, ISBN 978 90 04 15504 6, 页549
卢森尼亚语
词源
来自古东斯拉夫语 зꙋбъ (zubŭ)/зоубъ (zubŭ)，来自原始斯拉夫语 *zǫbъ，来自原始波罗的-斯拉夫语 *źámbas，[1]来自原始印欧语 *ǵómbʰos。 与教会斯拉夫语 зѫбъ (zǫbŭ)同源。
名词
зуб (zub) m
- 牙齿
- Розболіл мя зуб, а неє дентисты, його обовязкы выполнят кухар!.
- Rozbolil mja zub, a neje dentystŷ, joho obovjazkŷ vŷpolnjat kuxar!.
- 我牙痛，但我们没有牙医，医生的职责是由厨师来完成的！
来源
- ↑ Derksen, Rick (2008) Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 4), Leiden, Boston: Brill, ISBN 978 90 04 15504 6, 页549
塞尔维亚-克罗地亚语
词源
来自原始斯拉夫语 *zǫbъ，来自原始波罗的-斯拉夫语 *źámbas，[1]来自原始印欧语 *ǵómbʰos。 与教会斯拉夫语 зѫбъ (zǫbŭ)同源。
发音
- IPA(帮助)：/zûːb/
名词
зу̑б m（拉丁字母拼法 zȗb）
变格
| 单数 | 复数 | |
|---|---|---|
| 主格 | зу̑б | зуби |
| 属格 | зуба | зу́бӣ / зу́ба̄ |
| 与格 | зубу | зубима |
| 宾格 | зуб | зубе |
| 呼格 | зубе | зуби |
| 位格 | зубу | зубима |
| 工具格 | зубом | зубима |
衍生词
- зу̀ба̄р
来源
- ↑ Derksen, Rick (2008) Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 4), Leiden, Boston: Brill, ISBN 978 90 04 15504 6, 页549
乌克兰语
词源
来自古乌克兰语 зубъ (zubŭ)，来自古东斯拉夫语 зꙋбъ (zubŭ)/зоубъ (zubŭ)，来自原始斯拉夫语 *zǫbъ，来自原始波罗的-斯拉夫语 *źámbas，[1]来自原始印欧语 *ǵómbʰos。 与教会斯拉夫语 зѫбъ (zǫbŭ)同源。
发音
- IPA(帮助)：[zub]
音频
名词
зуб (zub) m inan（属格 зу́ба，主格复数 зу́би，属格复数 зубі́в）
变格
| 单数 | 复数 | |
|---|---|---|
| 主格 | зуб zub |
зу́би zúby |
| 属格 | зу́ба zúba |
зубі́в zubív |
| 与格 | зу́бові, зу́бу zúbovi, zúbu |
зуба́м zubám |
| 宾格 | зуб zub |
зу́би zúby |
| 工具格 | зу́бом zúbom |
зуба́ми zubámy |
| 方位格 | зу́бі zúbi |
зуба́х zubáx |
| 呼格 | зу́бе zúbe |
зу́би zúby |
名词
зуб (zub) m inan（属格 зу́ба，主格复数 зу́би 或 зу́б'я，属格复数 зубі́в 或 зу́б'їв）
衍生词
- тризуб (tryzub)
变格
| 单数 | 复数 | |
|---|---|---|
| 主格 | зуб zub |
зу́би, зу́б'я zúby, zúbʺja |
| 属格 | зу́ба zúba |
зубі́в, зу́б'їв zubív, zúbʺjiv |
| 与格 | зу́бові, зу́бу zúbovi, zúbu |
зуба́м, зу́б'ям zubám, zúbʺjam |
| 宾格 | зуб zub |
зу́би, зу́б'я zúby, zúbʺja |
| 工具格 | зу́бом zúbom |
зуба́ми, зу́б'ями zubámy, zúbʺjamy |
| 方位格 | зу́бі zúbi |
зуба́х, зу́б'ях zubáx, zúbʺjax |
| 呼格 | зу́бе zúbe |
зу́би, зу́б'я zúby, zúbʺja |
来源
- ↑ Derksen, Rick (2008) Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series; 4), Leiden, Boston: Brill, ISBN 978 90 04 15504 6, 页549
延伸阅读
- зуб in Bilodid, I. K., editor (1970–1980) Slovnyk ukrajinsʹkoji movy, Kiev: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2010–2021), “зуб”, Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (乌克兰语), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, ISBN 978-966-00-1050-5
- зуб in Horox (slovozmina)
- зуб in Kyiv Dictionary (in English)
- зуб in Словник.ua – портал української мови та культури [Slovnik.ua – Portal of Ukrainian Language and Culture] (in Ukrainian)
